2 Aparta tereno, sur kiu dum festo okazas prezentaĵoj, dancoj, gustumado de manĝaĵoj, ktp. Do dum plurnacia festo povas esti prezentitaj: аварский майдан [avara majdan], лакский майдан [laka majdan], кумыкский майдан [kumika majdan], ktp.
◆ Многочисленные народы республики: лезгинский, кумыкский, агульский, аварский, даргинский и другие продемонстрировали каждый на своем майдане все богатство и разнообразие культуры и традиций Дагестана. Мадина Мухугороева, «На стыке прошлого и настоящего (Махачкалинские известия)», 2012 j.
◆ Шибээ деген эл экен, жери майдан жер экен [folklora: la popolo (tiu) nomiĝas ŝibee, lia tero estas prilaborita]. Киргизско-русский словарь Юдахина, «1940»
◆ Көк ала майдан [verda gresejo, herbokampo]. Киргизско-русский словарь Юдахина, «1940»
◆ Сары майдан [tereno kovrita je flaviĝinta kreskaĵo; aŭtuntempo]. Киргизско-русский словарь Юдахина, «1940»
◆ Жолугары кең майдан, беттештери кең сайдан [folklora: Loko de ilia renkontiĝo (por duelo) - vasta placo, loko de ilia batalo - en vasta ravino]. Киргизско-русский словарь Юдахина, «1940»
◆ БалкIан жагъида, майдан жагъидач [proverbo: se estas placo, ĉevalo troveblos (sur kiu oni povus traveturi ĝin)] Лезгинско-русский словарь, «Майдан»[1]
◆ Лондоны олимпиадæйы грекъаг-ромаг хъæбысхæстæй ерысты Алан рамбылдта сызгъæрин майдан. En la Londonaj Olimpikoj en la konkurado pri la greko-romia lukto Alan gajnis oran medalon.
◆ Виделось всё: майдан, где шумели Никольские осенние ярмарки, выгон, где встречали с пастьбы скотину, а вечерами хороводились. Борис Екимов, «Высшая мера», 1995 j.
◆ На соборной площади, или на майдане, собрался между тем круг. Д. Л. Мордовцев, «За чьи грехи?», 1891 j.
2 Kazaka surplaca kunveno (en sudaj partoj de Rusio).
◆ Мишка оглянулся назад: к площади на майдан спешили казаки. М. А. Шолохов, «Тихий Дон. Книга вторая», 1928-1940 j.
3 Kaŝa (kontraŭleĝa) vendejo de cigaredoj, drinkaĵoj, manĝaĵoj, ktp en prizono (arkaika, krimĵargono).
◆ Где-нибудь под нарами, можете быть вполне уверены, отлично спрятаны водка и карты. Это ― майдан. Около этого буфета вы увидите фигуру, по большей части, татарина-майданщика В. М. Дорошевич, «Сахалин (Каторга)», 1903) j.
◆ При мне же в тюрьме майдан держал; сколько из-за него народа погибло! В. М. Дорошевич, «Сахалин (Каторга)», 1903 j.
◆ Мы с майданщика за майдан берем, а ему не платят! В. М. Дорошевич, «Сахалин (Каторга)», 1903) j.
◆ Майдан продает также водку, карты, свечные огарки для игры в ночное время ― это негласно. А. П. Чехов, «Остров Сахалин», 1893-1895 j.
◆ Одна соседка, другая, третья ― набежал к дворничихе целый бабий майдан А. В. Амфитеатров, «Острожная сказка (из сборника «Бабы и дамы»)», 1902) j.
5 Speco de forno por produkti gudron kaj surmonteta maldensejo en arbaro, sur kiu staras tiu forno.
◆ На пути попадаются нам срубленные бревны, разбросанные там и сям и говорящие, что тут был человек, ― и действительно, вы скоро выступаете на вырубленную среди леса площадь, на которой устроен майдан (особого рода печь для гонки дегтя). Г.И. Успенский, «В деревне (Летние сцены)», 1865 j.
7 Vendoplaco, bazaro aŭ loko en ĝi, kie kolektiĝas friponoj por ĵetludo, kartoludo.
◆ Талан на майдан! [en Siberio signifis: Sukceson pri ludo!] В. И. Даль, «Толковый словарь живого великорусского языка», 19-a jarcento j.
◆ На майдане ходит черт кругами/С небольшими черными рогами,/Ходит, машет длинными руками,/Кренделя выписыват ногами./Об удаче думай, о талане/На крутом, обманчивом майдане. В. Денисов, «Эта жизнь», 2005 j.
8 Kurgano, tombomonto, malnova tombo (en sudaj partoj de Rusio), ordinare jam disfosita supre, do parte detruita (arkaika, en arkeologio).
◆ Торговица (Торговицы или Тарговицы) — мст. Киевской губ., Уманского у., при р. Синюхе... Весьма древнее поселение. Вблизи местечка городище-майдан. «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона», 1890-1907 j.
◆ В западных губерниях «городища» называются иногда «замковищами», «замчищами» («Палеево замковище» в Васильковском у.); на юге им дают иногда название «майданов»; в других местах некоторые из них называются курганами. «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона», 1890-1907 j.
◆ Гнать майдан [Ŝteli en trajno]. Большой словарь русского жаргона, 330, «2001»
◆ Гнать майдан [Kartoludi dum trajnoveturo]. Балдаев 1, 89
◆ Гнать майдан с краснухами [Eskorti vartrajnon kun valora kargo]. Толковый словарь уголовного жаргона
◆ Держать майдан [Ŝteladi en stacidomo aŭ trajno]. Балдаев 1, 108; Мильяненков, 161; ББИ, 133
◆ Майдан ландыш [Vagono kun kargo]. Собрание русских воровских словарей. Т. 3, 101, «1983»
[13] Profunda parto de riverujo, situanta inter benkoj, ordinare estiĝinta en la riverujo de la meandriĝanta rivero apud konkava parto de sinuo de la bordo.
◆ Отброшенная скалой вода пересекает реку наискось вплоть до противоположного берега, образуя целую гряду ревущих майданов; они далеко бегут вниз по реке, точно стадо белых овец. Д. Н. Мамин-Сибиряк, «Бойцы», 1874-1875 j.
◆ У Віфлеємі на майдані Зійшовся люд Тарас Шевченко
◆ Сіло сонце. На майдані Сяйні огнища горять І дівчата заквітчані 3 парубками гомонять Яків Щоголів, «Поезії, 1958, 245»
◆ На майдані коло церкви революція іде Павло Тичина, I, 1957, 56)
◆ За невеличким квітником посеред асфальтованого майдану.. високо вгору підвелися сірі масиви будинків Олесь Досвітній, «Вибр., 1959, 217»
◆ Базарна площа. Колись бувало сильний чуженин [чужинець] Слов'ян-рабів виводив на майдани Леся Українка, I, 1951, 107
◆ По закінченні масових мітингів на Майдані Незалежності влада Києва збирається оголосити конкурс на проект реконструкції нового Майдану. Interreto, «2014»
2 Tereno, ejo (inkluzive de konstruejo, startejo).
◆ Ніч була місячна, світла, вони зупинились на шкільному майдані біля турніка Олесь Гончар, «Тронка», 1963, 96 j.
◆ На будівельному майдані люди складали в штабелі звезене дерево Іван Ле, «Право..», 1957, 293 j.
◆ Ракета раптом здригнулась, хмарина густого білого диму затягнула бетон стартового майдану Вадим Собко, «Срібний корабель», 1961, 29 j.